Клен та акація
(с) Олексій Надемлінський
Перед моїм будинком дуже вузький тротуар. До недавнього часу на ще більш вузькому місці між тротуаром і трамвайними коліями росло три дерева.
Втім, все в світі відносно — я маю на увазі «недавній час». Років десять тому одне дерево впало чи то від старості, чи то від вітру, а швидше від усього разом. І його спиляли під самий корінь.
Креативна частина мешканців мого будинку влаштувала в пеньку міні-клумбу, але вона довго не прожила — деревина пенька просто-напросто згнила .
Залишилося два живих дерева — клен і акація.
Ці дерева були посаджені задовго до мого народження. У всякому разі, я так думаю. А пам'ятаю я їх більше півстоліття: скільки сам себе пам'ятаю.
Потім акація почала засихати, але здавалася ще цілком живою і зеленою, поки порив вітру не зламав половину стовбура дерева. Але друга половина була ще нічого — зеленою і навіть здавалася бадьорою.
Клен безтурботно зеленів і шелестів листям, поки я не побачив його лежачим на трамвайних коліях. Працівники трамвайного управління оперативно розпиляли стовбур і прибрали його з колій. Їхня справа — забезпечити рух громадського транспорту. Далі вже була справа Міськзелентресту. Вони хоч і не скоро, але приступили до своїх обов'язків.
Повертаючись якось додому, я не побачив ні стовбурів, ні дерев — тільки два пеньки. І трохи деревної тирси....Але що примітно — стовбур клена, який здавався зеленим і здоровим зовні, був наполовину трухлявим зсередини. А стовбур засихаючої акації мав здорову міцну деревину.
Тут автору слід було б поміркувати про зовнішнє благополуччя і внутрішні захворювання, але я ж не пишу нарис про пропедевтику внутрішніх хвороб.
Висновки нехай робить сам читач.
Я просто про банальне, але про те, про що ми часто забуваємо: все має свій початок і свій кінець.
Кілька днів моя вулиця виглядала трохи незвично. А потім... потім залишилися тільки спогади. Спогади та... два пеньки.
1 вересня 2025 року
(с) Олексій Надемлінський
Клен та акація
О.Надемлінський
Клен и акация
А.Надэмлинский
Одеса очима Моріса Лелуара
Еще один надэмлизм
Одеса очима Frank Frazetta
Надэмлизм.
Из серии "Я не старый, я - древний!"
"Казка про орхідею, що перестала рости"
Катерина
Поліщук
Надэмлизм. Совет цензорам.
Самурай и бритва
А.Надэмлинский
Самурай та бритва
О.Надемлінський
Последнее в моем блоге анекдотов
Комментариев нет:
Отправить комментарий