Клаптева ковдра спогадів. Дні народження та ювілеї

пятница, 28 апреля 2023 г.

Клаптева ковдра спогадів. Дні народження та ювілеї

В.Рутківський та І.Іщук на презентації збірки "Сузір'я Одеси". Фото О.Надемлінського

(с) Олексій Надемлінський

an61@ukr.net

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

Цей текст НЕ увійшов до збірки

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

Дні народження та ювілеї

Зізнаюся чесно: вже давно я не люблю свої дні народження і особливо ювілеї. Сумне це свято. Ні, ну погодьтеся, що безглуздо святкувати той факт, що ще один рік життя минув. Роздуми на цю тему не додають позитивних емоцій.

...У 2021 році мені виповнилося шістдесят. В моєму випадку, якщо взяти до уваги той факт, що чоловіки в моєму роду рідко доживали до такого віку ... одним словом, самі розумієте...

На мій ювілей Володимир Григорович подзвонив мені і сказав фразу, яка назавжди залишилася у моїй пам'яті:

- Льошо, після шістдесяти життя тільки починається.

Чесно кажучи, того дня настрій у мене був так собі. Але ці слова... Вони для мене багато що значать досі.

Приблизно водночас сталася інша подія, про яку мені хочеться згадати.

На той час я працював бібліографом в інформаційно-бібліографічному відділі. Посаду начальника цього відділу обіймала Наталія Кавун. В рамках своїх посадових обов'язків я мав серед іншого відстежувати ювілеї письменників та публікувати вітання або якийсь іншій матеріал на нашому бібліографічному блозі.

Я казав Наталії, що 18 квітня у Володимира Григоровича є день народження. І хоча дата некругла, але все одно хочеться зробити якесь неординарне вітання.

Тут слід зауважити, що Наталка на той час вже була автором детективної повісті для підлітків та переможцем Корнійчуківської премії 2020 року. Володимир Григорович тоді казав їй, чому я свідок: "Можеш стати українською Агатою Крісті, якщо трішки попрацюєш."

Після нетривалих роздумів у мене з Наталкою виникла ідея – звернутися до українських дитячих письменників з проханням коротко відповісти на два запитання: що для них означає творчість Рутковського і він сам як особистість.

Якщо говорити відверто, все це було схоже на авантюру. Але я наважився.

І тут з'ясувалося, що наша пропозиція одразу викликала гарячий відгук. Саме прізвище Рутківський одразу викликало посмішку і... бажання підтримати нашу ініціативу. Леся Вороніна, Леся Мовчун, Наталка Марченко, всі одеські дитячі письменники... я не хочу називати їх усіх, бо раптом когось забуду! .

Найскладніше виявилося вмовити мою начальницю - Наталку Кавун. Вона злякалася:

- Знущаєшся? Я? Про Рутківського? Що я можу написати?

- Ось з цього й почни!

Можливо, мої слова видадуться різкими. Можливо, комусь видасться, що я своїми словами порушив субординацію. Але... наші стосунки існували у двох паралельних площинах: з одного боку начальник – підлеглий, з іншого вчитель – учень. Втім, учителем я себе не дуже й вважав; таким назвала мене Наталка, але про це трохи пізніше.

А тоді всі швидко написали, ми поєднали та розмістили вітаннятна нашому бібліографічному блозі.

Підозрюю, що вийшло непогано. Газета "Чорноморські новини" без зайвих питань розмістила це вітання на своїх сторінках.

А потім зателефонував сам іменинник:

- Льошо, дякую за привітання, це ж така робота! Така робота!..

Здається, він був зворушений.

- Господи, яка робота! Ваше прізвище творить чудеса! Мені просто треба було кинути клич! – сказав я.

... Потім десь за півроку, коли ми з Інною Іщук обговорювали ідею створення книги пам'яті В.Рутківського, в основу збірки ми поклали принцип саме цього привітання.

2-4 квітня 2023 року

(с) Олексій Надемлінський

an61@ukr.net

Цей текст НЕ увійшов до збірки

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

Мои последние авторские статьи, статьи обо мне и статьи моих друзей