Дитячі письменники такі непередбачувані... Як і ті, для кого вони пишуть.
Ах,
ця Шкодова гора. Начебто й розташована
в межах міста. І навіть трамвай туди
ходить. І навіть неофіційну назву він має
— Камишовий трамвай. Однак пересування це має свої труднощі.
Але… дитячі письменники не шукають легких шляхів і… вірять у добрих чарівників. А якщо в диво дуже віриш, то воно обов’язково станеться. І в цьому випадку добрий чарівник з’явився в особі депутата Одеської обласної ради — Олексія Кобильнікова, який допоміг організувати цю поїздку.
Звісно,
з’явилася можливість дещо розширити
склад нашої експедиції: крім письменників
і журналістів включити до складу й учнів
школи мистецтв №13 (вони ж учасники
театру «Балаганчик»).
Ми рушили до того місця, звідки почалася Одеса. Далі передаю слово моїй колезі по письменницькому цеху.
Любов Купцова:
«Найдавніше козацьке кладовище розташоване на Куяльницьких хуторах.Тут козаки селилися за часів Османської імперії. На цьому кладовищі ховали колишніх козаків та членів їхніх родин, які переселилися у передмістя Османського Хаджибею після зруйнування Запорізької Січі. До сьогодні збереглося понад двохсот поховань. Найдавніша могила датована 1791 роком. Зокрема тут покояться козаки, які переїхали до Шкодової гори після знищення Запорізької Січі».
Нашим гідом у подорожі став Роман Стрельбицький — справжній шанувальник історії свого рідного краю. За його власними словами, він не покладається на нікого, а робить для своєї малої батьківщини те, що може зробити сам.
До речі, рід пана Романа походить від того старого козацького роду, козака-нерубая, предки якого оселилися тут і добували ракушняк для будівництва Одеси. І, звісно, знамениті катакомби почалися саме тут. І ми їх теж бачили. І навіть побували в них.
