Клаптева ковдра спогадів. Делікатність метра

пятница, 24 февраля 2023 г.

Клаптева ковдра спогадів. Делікатність метра

(с) Олексій Надемлінський

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

Цей текст увійшов до збірки

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

Фото з архіву автора. Зліва направа - В.Сідорук, І.Іщук, О.Макаров, Л.Купцова, В.Рутківський, О.Надемлінський

Делікатність метра

У 2015 році метру спала на думку ідея об'єднати одеських дитячих письменників. Мета об'єднення – видати збірку для шкіл та бібліотек Одеси то області.

Для початку був заданий вік читачів та запропоновано дати на розгляд Володимиру Григоровичу щось із своїх текстів.

Я надіслав кілька своїх оповідань. Через якийсь час Володимир Григорович зателефонував мені і м'яко сказав:

- А тепер треба перекласти все українською мовою.

Кожен одесит більшою чи меншою мірою білінгвіст. Але одна справа спілкуватися двома мовами, а зовсім інша справа - написати книгу двома мовами.

Чесно кажучи, я мав кілька спроб автоперекладу своїх текстів, але вдалими їх назвати було неможливо. Але відступати було нікуди: метр попросив м'яко, але дуже наполегливо.

Прийшлось все ж таки зробити переклад.

Не буду ствежувати, що далося це легко. Відправив електронною поштою.

Я чудово розумів, що мій переклад, м'яко кажучи, був далеким від досконалості. Метр мовчав, а я мучився в очікуванні “хвилини ганьби”.

При черговій зустрічі питаю:

- Володимире Григоровичу, як мій переклад?

Метр відмахнувся:

- Льошо, не мороч собі голову: язик ти відчуваєш і це головне.

Більш розгорнуту відповідь отримав я у листі Рутковського до Інни Іщук (копію листа було надіслано і мені):

“Пані Інно, Вітаю Вас!

Надсилаю текст Недемлінського. Як і Вас з Любою, у нього правити було практично нічого. Яви ви всі чудово знаєте і вона для вас усіх наче рідна. Ви мислите нею”.

Зараз я розумію, що це було виховання: не відбити бажання займатися автоперекладом.

Після першої збірки пішла друга, третя...

А потім метр розповів мені історію свого “Бухтика з тихого затону”. Історія ця загальновідома. Але про всяк випадок коротко було так:

Спочатку “Бухтик з тихого затону” був написаний українською мовою. Але йшов 1981 рік. І в київському видавництві “Радуга” назвали книгу небезпечною “чортівнею”, яка “стоить на шляху боротьби українського народу з релігією”.

Письменник переклав повість на російську, і її надрукували у московському видавництві “Дитяча література”. А за два роки “Бухтик з тихого затону” назвали однією з кращих казкових повістей того часу!

І несподівано Володимир Григорович запропонував мені зробити автопереклад книги “Маленька відьма та Кір” (тої, з якою я переміг на Корнійчуківській премії). Справа в тому, що видавці її хвалили, але видавати відмовлялися.

...І тут я оцінив красу автоперекладу. Несподівано для самого себе я за рекордні терміни (два тижні!) переробив книгу настільки, що це була вже зовсім інша книга... і зовсім несподівано для мене таке престижне видавництво, як ВСЛ, взяло її до видання.

Так “Маленька ведьма та Кір” побачила світ...

Якоюсь мірою ця книга мала поворотне значення у моєму письменницькому житті.

Треба сказати, що до недавнього часу дитячі письменники сприймалися літературною громадськістю... не зовсім серйозно. Володимир Григорович реально на своєму прикладі змінив ставлення до дитячих письменників. А потім показав, що російськомовні одеські письменники можуть писати українською мовою не гірше, ніж російською.

(с) Олексій Надемлінський

an61@ukr.net

Цей текст увійшов до збірки

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

Мои последние авторские статьи, статьи обо мне и статьи моих друзей