Моя Поворотна Людина

 

    Є люди, перед якими ми в боргу. Цей борг ще зазвичай називають неоплатним. Це безсумнівно наші батьки: вони дали нам життя і підняли нас.

    Ще це наші Вчителі. Вчителі не формальні, а ті, яким ми зобов'язані тим, що стали тим, чим стали.

    Моєї Поворотної Людини не стало у 2021 року. З 2022 року я плекав план саме такого вечора спогадів. Реалізувати цей план вдалося тільки у квітні 2025 року. Звіт про зустріч я написав на блозі УЧЗ, який я веду через свої професійні обов'язки.

    Текст цього звіту я викладаю нижче.

    А після цього я розповім про те, що було не зовсім коректно згадувати в бібліотечному блозі.

Спогади про Поворотну Людину

    Письменники бувають різними - сучасними, популярними; є письменники-класики і є письменники, книги яких вчать у школі.

    У квітні народився один чудовий дитячий письменник. Усе що написано вище - повною мірою стосується його. Одесит, хоча й народився не в Одесі. Його гумор критики називали одеським, чим дивували самого автора.

    Лауреат Шевченківської премії та багатьох інших не менш престижних премій.

    І звали його Володимир Григорович Рутківський.

    Його ім'ям названо вулицю в Одесі. Залишилося тільки пам'ятник йому поставити. І поставлять - справа тільки часу.

    Але…

Дитячі письменники завжди такі... дитячі

 

    У лютому 2024 року дитячі письменники зустрілися в Універсальному читальному залі КУ ЦМБС для дітей міста Одеса. Я писав про це на сторінках блогу вищезгаданого блогу. Але... по-перше, я писав його в рамках моїх службових обов'язків. По-друге, що випливає з "по-перше" - я був затиснутий умовами цих самих обов'язків: кількістю фотографій та іншими умовностями.

    А тому я розміщую ту саму інформацію, тільки в більш розширеному вигляді.

 

Краща книга виставки форуму в номінації "Духовна спадщина"

 

 

 

    "Нагородження переможців конкурсу "Краща книга виставки форуму в номінації "Духовна спадщина"на виставці "Українська книга на Одещині" в Одеській національній науковій бібліотеці. Дякуємо Тетяну Щурову за увагу та оцінку книги пам'яті про Володимира Рутківського, виданої родиною письменника та дитячими письменниками.

    Домовилися про перевидання доповненої книги пам'яті з бібліографією. Приймаємо спогади про про нашого метра усіх, хто з ним працював і знав його. І сподіваємося на вечір пам'яті в бібліотеці!"

 

З сторінки  Фейсбука Інни Іщук. 

    "Дуже приємно, коли несподівано для себе отримуєш нагороду. Думаю, що для Інни Іщук ( Инна Ищук) це також було несподівано! Дякую за високу оцінку".

 

З сторінки  Фейсбука Олексія Надемлінського

 

 

 

Гості на мітлі

 

Фото з архиву Юрія Чевичелова

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст НЕ увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

 

 Гості на мітлі

    Січень 2023 року. Війна. Росіяни розлютилися від свого безсилля перед ЗСУ. І не придумали нічого кращого, ніж бити своїми ракетами по об'єктах української інфраструктури.

    Важко сказати, що там варилося в їхньому хворому мозку - цим нехай займається якийсь учений психіатр. Я просто констатую той факт, що в результаті почалися аварійні відключення електроенергії. І були вони досить часто.

    Не можна сказати, що це могло зламати дух українців. Навпаки, це викликало лише агресію у відповідь. У цивільного населення.  Навіть не беруся прогнозувати, скільки проклять та нецензурних слів сипалося на адресу росіян при кожній повітряній тривозі.

    І ще тоді ми швидко зрозуміли, що все ж таки ми сильно залежимо від таких благ цивілізації як електрика.

    ...От і того вечора варто було мені прийти після роботи додому, як заверещала сирена повітряної тривоги.

Необхідні пояснення до інтернет-версії

 

    Шановні читачі мого блогу!

    Все, що викладено у моєму блозі під назвою - "Клаптева ковдра спогадів" є лише чорновим варіантом, чернеткой. Напевно, не варто було викладати на загальний огляд сирий матеріал. Але, по-перше, що зроблено, те зроблено. А по-друге, до моїх скромних спроб написати спогади про великого письменника від самого початку було стільки уваги, що я не зміг встояти перед проханнями "поділитися".

    Тому прошу так і ставитися до цього тексту - як до чорнового варіанту, як до чернетки.

 

12 травня 2023 року

Олексій Надемлінський

Вчитель вчителів

 

Обкладинка книги В.Рутківського "Сторожова застава"

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст НЕ увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

 

Вчитель вчителів

    Мені завжди було цікаво: як навчають «на письменника?» Адже існував свого часу в СРСР літературний інститут, маса вищих курсів - сценарні, літературні та ще бозна-які. Я ставив це питання багатьом, хто закінчив ці самі заклади.

    Відповіді я ніде не отримав.

    Володимиру Григоровичу я цього питання не ставив так сталося, що він на нього відповів сам. А було це так.

    Один знайомий одеський російськомовний поет видав книгу своїх віршів українською мовою. І мені було вручено примірник цієї книги. Перекладач не був вказан.

    Я прочитав кілька віршів із цієї книги. Не треба було бути великим стилістом, щоби відчути руку майстра. Я прямо запитав поета:

    - Переклад Рутківський робив?

    - Так!

    - А чому в книзі не вказано перекладача?

    – Володимир Григорович не захотів.

    Через деякий час я запитав про теж саме у Володимира Григоровича. Він знизав плечима:

    - Льоша, навчити писати не можна. Але показати, як це робиться - можна. Мені принесли автопереклад. Я його глянув, а потім сказав: «Не так треба, а ось так!» Я просто показав як слід!

    - А чому ж два роки навчали на вищих літературних курсах?

    Мій співрозмовник знову знизав плечима:

    - Туди набрали людей, які мали вже видані книги, але мали вищу технічну освіту. Їх там просто підтягували у гуманітарному плані. Скажімо, нам показали усі фільми Хічкока. Уявляєш, всього Хічкока! У СРСР!

Клаптева ковдра спогадів. Дні народження та ювілеї

 

В.Рутківський та І.Іщук на презентації збірки "Сузір'я Одеси". Фото О.Надемлінського

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст НЕ увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

 

 

Дні народження та ювілеї

    Зізнаюся чесно: вже давно я не люблю свої дні народження і особливо ювілеї. Сумне це свято. Ні, ну погодьтеся, що безглуздо святкувати той факт, що ще один рік життя минув. Роздуми на цю тему не додають позитивних емоцій.

    ...У 2021 році мені виповнилося шістдесят. В моєму випадку, якщо взяти до уваги той факт, що чоловіки в моєму роду рідко доживали до такого віку ... одним словом, самі розумієте...

Клаптева ковдра спогадів. "Добрий та злий поліцейський"

 

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст НЕ увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

 

В.Г. Рутківський на презентації збірки "Сузір'я Одеси" Фото О.Надемлінського
 

 

"Добрий та злий поліцейський"

    Я вже і не пам'ятаю, коли мене запросили увійти до складу журі Корнійчуківської премії. Був такий конкурс творів для дітей, заснований у 2013 року.

    Підозрюю, що рішення про мою участь у журі не обійшлося без участі Володимира Григоровича. Втім, це лише мої припущення.

    Володимир Григорович був головою цього журі. І не лише головою, а й душею. Підозрюю, що цей конкурс не отримав такого подальшого розвитку, якби у 2014 році його журі не очолив Володимир Григорович.

    Втім, я не про те.

Клаптева ковдра спогадів. Комп'ютер

 

Автограф В.Рутківського. З фонду дитячої бібліотеки №45 м.Одеса.

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст не увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

Комп'ютер

    - Льоша, - почув я знайомий голос у слухавці.

    Голос Володимира Григоровича звучав дуже жалібно.

    - Що трапилося, Володимире Григоровичу?

    - Нічого страшного... але в тебе немає знайомого майстра, який би подивився комп'ютер?

    – Є. Вас я влаштую? За годину буду у вас, - коротко відповів я.

    ...Доля подарувала мені дві пристрасті: літературу та комп'ютери. У далекому вже 1990 я вперше сів за комп'ютер. Власне, спочатку я розглядав комп'ютер, як інструмент для звільнення від рутинної письменницької роботи. (Друкувати свої опуси на машинці було трудомістко та й галасливо: вночі не дуже-то й подрукуєш).

    Втім, розповідати про свої еволюції у комп'ютерному світі займе надто багато часу.

    Скажу тільки, що майже дев'ять років я мав хобі: я збирав комп'ютер, якийсь час у мене йшла перманентна модернізація його, яка приводила до того, що згодом він перетворювався на комп'ютер зовсім іншої якості.

    У певний час я відчув, що постійна модернізація заважає моїм заняттям літературою. І тому я просто перестав нею займатися. Саме так – при-пи-нив.

    Проте ремонт свого комп'ютера я продовжував проводити сам. Як, зрештою, і неминучу модернізацію. І ще я іноді допомагав із ремонтом друзям та родичам.

    ...Приїхав до Рутківського. Він виглядав розгубленим:

Клаптева ковдра спогадів. «Волохаті вуха»

 

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

Клаптева ковдра спогадів

 (В.Рутківський - людина та письменник)

«Волохаті вуха»

 

 Цей текст не увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

 Обкладинка збірки про Володимира Рутківського

 

    Серпень. Вечір.

    Це було ще до війни та до епідемії ковіда. Тільки-но закінчився книжковий фестиваль «Зелена хвиля». Ми йшли з Володимиром Григоровичем вулицею.

    Зайшла розмова про назви книг. Адже назва книги - той самий одяг, за яким потенційний читач вирішує: чи варто читати її. Строго кажучи, книга має багато такого «одягу». Обкладинка, наприклад. Але обкладинка мало залежить від автора.

    Говорили багато про що. Під кінець розмови Володимир Григорович зауважив:

    - Іноді бажання вигадати яскраву назву грає з автором злий жарт.

    І Володимир Григорович розповів історію виникнення одного одеського виразу.

    …Наприкінці існування СРСР в Одесі КДБ називали Конторою Волохаті Вуха. Або просто – волохатими вухами.

Клаптева ковдра спогадів. Метр сумнівається

 

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

 

Метр сумнівається

 

    І ще, що вразило мене у метрі, то це його сумніви щодо власних творів. Кожна книга змушувала його хвилюватись. І сумніватись.

    Перша половина 2021 року. У Володимира Григоровича виходила книга “На берегах пам'яті: із книги спогадів”.

    Я привітав його.

    Володимир Григорович голосом скривдженої дитини сказав:

    - Я писав загалом про трагічні речі, а вони регочуть.

Клаптева ковдра спогадів. Надемлізми

 

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

  Фото з архіву автора. Зліва направа - В.Рутківський, О.Надемлінський

 

Надемлізми

 

    Творча щедрість Володимира Григоровича була безмежною. Скільки несподіваних порад отримували від нього молоді письменники. І якщо молодий автор дотримувався цих порад, то позитивний результат не змушував себе довго чекати: книга покращувалася, набувала особливого відтінку.

    Я не говоритиму про інших письменників. Я розповім про себе.

    Але спочатку треба розповісти про Володимира Григоровича і те, що зараз прийнято називати IT-технологіями.

Клаптева ковдра спогадів. Вміння радіти за інших

 

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

  Фото з архіву автора.  С.Дмитрієв, О.Надемлінський, В.Рутківський, 

 

Вміння радіти за інших

Телефонний дзвінок застав мене зненацька:

- Льошо, а ти знаєш, що твоя “Маленька ведьма та Кір” потрапила до лонг-листа найкращої української книги для дітей 2018 року за версією БіБіСі?

Я не знав.

- Мій “Щирик зі Змієвої гори” туди також потрапив. Тож ми тепер конкуренти.

 

Клаптева ковдра спогадів. На вулиці Пастера

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 Цей текст увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

  Фото з архіву автора. Зліва направа - В.Рутківський, Н.Кавун, О.Надемлінський

 

На вулиці Пастера

 

Було це, здається, 2017 року. Можливо, у 2018 році. Вже не пам'ятаю точно.

Точно пам'ятаю одне, що це було після вистави-форуму “Українська книга на Одещині”. Після цього заходу чотири одеські дитячі письменники йшли вулицею Пастера.

Размовляли про різне. Якось так вийшло, що наша компанія розтяглися по вулиці. Володимир Григорович, і я випадково виявилися далеко попереду.

Зупинилися в очікуванні, коли решта наздоженуть нас. Підозрюю, що також випадково ми зупинилися поряд з будівлею Академії холоду. Володимир Григорович зауважив:

– У цьому інституті я провчився рік.

– Він тоді був Інститутом харчової та холодильної промисловості, - сказав я.

Клаптева ковдра спогадів. Делікатність метра

 

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

Фото з архіву автора. Зліва направа - В.Сідорук, І.Іщук, О.Макаров, Л.Купцова, В.Рутківський, О.Надемлінський
 

Делікатність метра

 

    У 2015 році метру спала на думку ідея об'єднати одеських дитячих письменників. Мета об'єднення – видати збірку для шкіл та бібліотек Одеси то області.

    Для початку був заданий вік читачів та запропоновано дати на розгляд Володимиру Григоровичу щось із своїх текстів.

    Я надіслав кілька своїх оповідань. Через якийсь час Володимир Григорович зателефонував мені і м'яко сказав:

    - А тепер треба перекласти все українською мовою.

    Кожен одесит більшою чи меншою мірою білінгвіст. Але одна справа спілкуватися двома мовами, а зовсім інша справа - написати книгу двома мовами.

    Чесно кажучи, я мав кілька спроб автоперекладу своїх текстів, але вдалими їх назвати було неможливо. Але відступати було нікуди: метр попросив м'яко, але дуже наполегливо. 

Клаптева ковдра спогадів. Знайомство

 

(с) Олексій Надемлінський 

 an61@ukr.net 

Клаптева ковдра спогадів

(В.Рутківський - людина та письменник)

 

 Цей текст увійшов до збірки 

Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті  / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.

При його використанні посилання на автора є обов'язковим!

Фотографія з архіву автора.
 

    Письменника часто отожнюють із його книгами. Як мені здається, це не зовсім правильно.

    Про книги В. Г. Рутківського написано багато. І ще більше буде написано. Його твори вивчають в школі. Але мені хочеться написати про нього як про людину. Тим більше коли, як кажуть в Одесі, є що сказати.

 

Знайомство

 

    Нас познайомила Інна Іщук влітку 2014 рока на книжковому фестивалі “Зелена Хвиля”.

    У мене на той час у Києві вийшло шість книжок для дітей. А Володимир Григорович на той час був вже лауреатом Шевченківської премії. А в мене роком раніше була лише Корнійчуківська премія. Погодьтеся, що це зовсім різні “вагові категорії”.

    Щоправда, двома роками раніше в одній з одеських газет вийшла стаття про його Іллю Муромця та мого папугу Соломона XII. Тож заочно ми були знайомі.

    - Ти знайомий з Рутківським? – запитала Інна.