Рік без Рутківського

 

    31 жовтня виповнюється рік, як з нами немає Володимира Григоровича Рутківського. 

    Можна довго й багато говорити про глибину втрати для української дитячої літератури (і не лише української), про його внесок у дитячу літературу... Але я хочу сказати про Людину. Пішов Майстер, пішла Людина, Творчий Вчитель для багатьох дитячих письменників. Вчитель розумний, який міг бути і суворим, і ніжним. За тиждень до смерті Володимир Григорович сказав мені телефоном: "Ось вийду з лікарні я вас і посварю, і пожалію". 

    Не вийшло.

    Після його смерті багато письменників з інших міст у розмові зі мною говорили одну ту ж саму фразу: "Ви ж бережіть свою компанію".

    Так, Володимиру Григоровичу вдалося зібрати в одну компанію дуже різних дитячих письменників Одеси, для кожного мав свої поради, свої рекомендації.

    Рік тому Наїль Муратов сказав: "Кажуть, що незамінних немає. Неправда – незамінні є. І це Володимир Григорович". Тоді ж я сказав, що глибину втрати ми зрозуміємо згодом. 

    Ми обидва мали рацію.

    Пройшов рік. За цей рік минуло багато подій. І серед них найстрашніше і найогидніше – Росія напала на Україну, на нашу Україну. 

    І 24 лютого 2022 року перша  моя думка: "Ми на своїй землі – вистоємо!"
І тільки потім, з часом я усвідомив, що це цитата з "Сторожової застави". 

    Володимир Григорович з нами назавжди! 

    Так й переможемо! 

    Все буде Україна! 

Олексій Надемлінський

член НСПУ

Світлини з архіву автора