(с) Олексій Надемлінський
Клаптева ковдра спогадів
(В.Рутківський - людина та письменник)
«Волохаті вуха»
Цей текст не увійшов до збірки
Володимир Рутківський: У житті та культурі України. Книга памʼяті / упоряд. І.Іщук, О.Надемлінський. - Одеса, 2022. - 84 ст.
При його використанні посилання на автора є обов'язковим!
Обкладинка збірки про Володимира Рутківського
Серпень. Вечір.
Це було ще до війни та до епідемії ковіда. Тільки-но закінчився книжковий фестиваль «Зелена хвиля». Ми йшли з Володимиром Григоровичем вулицею.
Зайшла розмова про назви книг. Адже назва книги - той самий одяг, за яким потенційний читач вирішує: чи варто читати її. Строго кажучи, книга має багато такого «одягу». Обкладинка, наприклад. Але обкладинка мало залежить від автора.
Говорили багато про що. Під кінець розмови Володимир Григорович зауважив:
- Іноді бажання вигадати яскраву назву грає з автором злий жарт.
І Володимир Григорович розповів історію виникнення одного одеського виразу.
…Наприкінці існування СРСР в Одесі КДБ називали Конторою Волохаті Вуха. Або просто – волохатими вухами.
Історія виникнення цього виразу така.
Перебудова ще розпочалася. Але Продовольча програма вже крокувала країною. Продовольства було мало, але була програма. Така вже це була країна – суцільного дефіциту, гнилої картоплі та постійних порожніх гасел. Дефіцитом було все – від туалетного паперу до стаціонарного телефону.
Так от, у всій країні шуміла продовольча програма, а в Одесі відкрили нову телефонну станцію - АТС-33. Якістю станція була гірша нікуди: звук там хрипів, свистів і гучність динаміків була вкрай слабкою.
Хтось пустив чутки, що АТС-33 спеціально має апаратуру КДБ для прослуховування телефонних розмов. Чутка стала популярною, хоча не мала з дійсністю нічого спільного.
Так уже збіглося, що в цей же час один одеський журналіст написав статтю про домашнє кролівництво. Мовляв домашнє кролівництво допомагає вирішити продовольчу програму.
Стаття вимагала особливу назву. І вона була знайдено – «Кожній хаті – вуха волохаті І статтю надрукували. Здається, у «Комсомольській Іскрі».
Можливо назва ця і пройшла б непоміченою... якби КДБ не прийняло все на свій рахунок.
І «пішла писати контора». Якби справа була за сталінських часів, то для журналістів ця історія закінчилася б трагічно. Відомо, що навіть за друкарські помилки чекісти карали нещадно. І тому історія знає безліч прикладів. Наприклад, за «Стадіна» замість «Сталіна» звільнили всю редакцію однієї з обласних газет. За «Саліна» уфімського коректора посадили на п'ять років. А за «Сраліна» головного редактора махачкалінської газети взагалі розстріляли.
Але героям нашої історії щодо пощастило. Їх не віддали під суд, а просто піддали публічній прочуханки. Головного редактора та бідолаху журналіста почали виховувати, вести роз'яснювальні бесіди і зрештою оголосили за доганою та відпустили з богом. Цей процес був тривалим і стомлюючим для журналістів.
Проте виховні розмови сприяли протилежному ефекту. Історія «пішла в народ» (дуже надто широку розголосу набула ця публічна порка) і гострі на мову одесити почали називати КДБ Конторою Волосаті Вуха. А потім і зовсім – волохатими вухами.
Володимир Григорович замовк, лукаво подивився на мене і промовив:
- Тож із назвами треба бути обережним.
27 - 28 лютого 2023
(с) Олексій Надемлінський
Остання сторінка обкладинки збірки про Володимира Рутківського
(В.Рутківський - людина та письменник)
Вміння радіти за інших
В Одесі нагородили переможців Міжнародного конкурсу "Розмалюй кота"
(інтервʼю зі мною на ТВ ГРАД)
Клаптева ковдра спогадів. (В.Рутківський - людина та письменник). На вулиці Пастера
Одеські ЛітДжури. Дебют у Юрті Незламності
(В.Рутківський
- людина та письменник).
(В.Рутківський - людина та письменник). Знайомство
.jpg)
Комментариев нет:
Отправить комментарий