Моя Поворотна Людина

 

    Є люди, перед якими ми в боргу. Цей борг ще зазвичай називають неоплатним. Це безсумнівно наші батьки: вони дали нам життя і підняли нас.

    Ще це наші Вчителі. Вчителі не формальні, а ті, яким ми зобов'язані тим, що стали тим, чим стали.

    Моєї Поворотної Людини не стало у 2021 року. З 2022 року я плекав план саме такого вечора спогадів. Реалізувати цей план вдалося тільки у квітні 2025 року. Звіт про зустріч я написав на блозі УЧЗ, який я веду через свої професійні обов'язки.

    Текст цього звіту я викладаю нижче.

    А після цього я розповім про те, що було не зовсім коректно згадувати в бібліотечному блозі.

Спогади про Поворотну Людину

    Письменники бувають різними - сучасними, популярними; є письменники-класики і є письменники, книги яких вчать у школі.

    У квітні народився один чудовий дитячий письменник. Усе що написано вище - повною мірою стосується його. Одесит, хоча й народився не в Одесі. Його гумор критики називали одеським, чим дивували самого автора.

    Лауреат Шевченківської премії та багатьох інших не менш престижних премій.

    І звали його Володимир Григорович Рутківський.

    Його ім'ям названо вулицю в Одесі. Залишилося тільки пам'ятник йому поставити. І поставлять - справа тільки часу.

    Але…

Автограф учениці

 

(с) Олексій Надемлінський

an61@ukr.net 

    Автограф учениці

 

 ...Я не кажу про всіх письменників, я кажу про себе...

    31 жовтня - день пам'яті українського класика дитячої літератури Володимира Григоровича Рутківського. Крім усього іншого він ще довгий час був моїм вчителем і старшим другом.

    Але так уже сталося, що 31 жовтня 2024 року сталася ще одна подія в моєму житті. Так склалися зірки на небі, що цього дня я отримав подарунок. Подарунок не зовсім звичайний.

    ...Моя літературна учениця подарувала мені один з авторських примірників своєї дебютної повісті. Я вже писав про ученицю та про її книжку, але одна річ знати, що книжка вийшла десь у видавництві, а інша - узяти її до рук, розкрити і вдихнути аромат свіжої друкарської фарби.

    А про автограф з дуже теплими і зворушливими словами я навіть не кажу.

 

 

Автограф ученицы

 

(с) Алексей Надэмлинский

an61@ukr.net 

 

    ...Я не говорю о всех писателях, я говорю о себе...

    31 октября — день памяти украинского классика детской литературы Владимира Григорьевича Рутковского. Кроме всего прочего он еще долгое время был моим учителем и старшим другом.

    Но так уж случилось, что 31 октября 2024 года случилось еще одно событие в моей жизни. Так сложились звезды на небе, что в этот день я получил подарок. Подарок не совсем обычный.

    ...Моя литературная ученица подарила мне один из авторских экземпляров своей дебютной повести. Я уже писал об ученице и о ее книге, но одно дело знать что книга вышла где-то в издательстве, а другое дело взять ее в руки, раскрыть и вдохнуть аромат свежей типографской краски.

    А об автографе с очень теплыми и трогательными словами я даже не говорю.

 

 

Літературний дебют Наталії Кавун

 

    У моєї літературної учениці перемога - виходить її книжка!
Написати книжку - одна справа, а видати її - інша. Іноді друге на порядок складніше, ніж перша.  

    Особисто у мене від початку написання книжки до її видання проходить у середньому 10 років. У Наталки Кавун весь процес зайняв чотири роки. 

    Їй здається, що це довго. Мені - що досить швидко. Тим паче, що старт був карколомний - за дебютну книжку отримати Кронейчуківську премію!Щоб я так жив, як кажуть у нашій Одесі.

    Скажу одне - книжка вийшла цікава. Книга талановита, як талановитий і її автор. Книга, що вийшла, починає своє життя. Бажаю книзі щасливого та довгого життя. 

    А автору я бажаю нових книжок -  а я впевнений вони будуть.
 

     Подробиці про книгу читайте на сайті видавництва РАНОК.

 

 

Мои последние авторские статьи, статьи обо мне и статьи моих друзей

 

 

Літературний дебют Наталії Кавун

 

"Барабулька" в Одесі

 

У нас в УЧЗ народився журнал! 

про журнал "Барабулька & Co"

Писатель, с юбилеем!

     Сегодня мне хочется поздравить с юбилеем Наталию Кавун.  

    Как, вы не знаете Наталию Вячеславовну? 

    Так я вам сейчас расскажу о ней. 

    Библиотекарь от бога и по образованию. Заместитель директора КУ ЦМБС для детей города Одессы. Но для меня главное не это. Главное, что Наталия еще и талантливый детский писатель. И Корнейчуковская премия 2020 года тому подтверждение.  Талантливый человек талантлив во всем. 

    Сам юбиляр считает меня своим учителем. Это и так, и не совсем так. Ибо научить писать книги невозможно.  Можно просто подтолкнуть человека к этому часто неблагодарному занятию (но очень приятному), разбудить, если хотите, то, что спало до поры внутри человека, и он сам до конца этого не понимал.

    Так случилось с Наталией. Она показала мне лист текста и спросила: "Из этого может что-то получиться?" Я ответил: "Есть только один способ это узнать - написать и посмотреть".

 
    Написала. Посмотрели. И сразу попадание, если не в саму десятку, то достаточно близко к ней - третье место Корнейчуковской премии 2020 года. И это в таком непростом жанре, как детский детектив! 

    Мэтр детской украинской литературы В.Г.Рутковский прокомментировал текст так: "Якщо трішки ще попрацювати, то може стати українською Агатою Крісті". 

    Честно говоря, я опасался, что Наталия окажется заложницей одной книги. Но время показло, что мои опасения напрасны - было написано и продолжение детектива, и новые тексты, которые достойны внимания. 

    В этот день я хочу поздравить юбиляра и пожелать ей здоровья, терпения,  новых замыслов, издателей-единомышленников и новых книг! 

    Главное - не сдаваться и идти своим путем!

    С юбилеем, дорогая!

 

 

З ювелеєм!

 

    Сьогодні мені хочеться привітати з ювілеєм Наталію Кавун. 

    Як, ви не знаєте Наталію В'ячеславівну?!!

    То я вам зараз розповім про неї.

    Бібліотекар від бога та за освітою. Заступник директора КУ ЦМБС для дітей міста Одеси. Але для мене головне не це. Головне, що Наталія ще     талановитий дитячий письменник. І Корнійчуківська премія 2020 тому підтвердження. Талановита людина талановита у всьому. Це про неї.

    Сам ювіляр вважає мене своїм учителем. Це так, і не зовсім так. Бо навчити писати книжки неможливо. Можна просто підштовхнути людину до цього часто невдячного (але дуже приємного заняття), розбудити, якщо хочете, те, що спало до певного часу всередині людини, і він сам до кінця цього не розумів.

     Я просто опинився у потрібному місці в потрібний час.

    Так сталося з Наталією. Вона показала мені аркуш тексту і запитала: "З цього може щось вийти?" Я відповів: "Є тільки один спосіб це дізнатися - написати та подивитися".

    Написала. Подивилися. І одразу попадання, якщо не до самої десятки, то досить близько до неї – третє місце Корнійчуківської премії 2020 року. І це у такому непростому жанрі, як дитячий детектив!

    Метр дитячої української літератури В.Г.Рутківський прокоментував текст так: "Якщо ще трішки попрацювати, то може стати українською Агатою Крісті".

    Чесно кажучи, я побоювався, що Наталія виявиться заручницею однієї книги. Але час показав, що мої побоювання були марні – вже написано і продовження детективу, і нові тексти, які варті уваги.

    Цього дня я хочу привітати ювіляра та побажати їй здоров'я, терпіння, нових задумів, видавців-однодумців та нових книг!

    З ювілеєм, дорога!

    Все буде Україна!

 

 

 

Школа "Веда", «Ор Самеах» и лицей "Европейский"

 

    Из-за локдауна я давно не проводил встреч с читателями.

    И вот наконец-то 2 июня 2021 года в школе "Веда" прошла встреча с читателями первого класса. В качестве гостей был я и Наталия Кавун.

    О последней должен рассказать подробней. 

Корнейчуковская премия 2020

8 августа 2020 были оглашены результаты литературного конкурса  Корнейчуковская премия. Особенно приятно, что третье место заняла моя ученица - Наталия Кавун.

Ниже - видео церемонии награждения.

Писатель и читатель. Два взгляда на книги и чтение

     Книги рождаются внезапно - поверьте моему опыту. Придет так в голову человека шальная мысль. И его уже трудно остановить.

     А иногда эта шальная мысль приходит сразу в две головы... 

     Так случилось и на этот раз. 

     Пришла мысль написать книгу о современном детском чтении двум профессионалам - детскому писателю и библиографу детской библиотеки. И понеслись мысли вскачь. Что такое чтение? Нужно ли оно вообще детям? И что такое читательский вкус? 

     И нужна ли эта книга кому-нибудь вообще?

     Если и вас интересует эти вопросы, то можете прочитать начало этой книги. И даже поучаствовать в дальнейшей работе над ней: оставляйте комментарии и вопросы, пожелания и претензии. 

     Интересует? 

     Тогда перейдите по ссылке - там вы найдете и часть текста и куда отправлять свои комментарии.