ХХІ століття. Нотатки під час війни
Світлина Эль Кри (шукай на Фейсбуці)
З перших днів війни мене хвилювало питання: чи доречний сміх під час війни? Чи є місце жарту у воєнному житті?
Відповідь у перші воєнні дні була очевидною: які можуть бути жарти, коли тут таке!?
Необхідно сказати, що я з дитинства люблю жарти, а мої книги завжди мають певну долю гумору. До того ж один з моїх блогів безпосередньо присвячений анекдотам та жартам. Та й моя сторінка у Фейсбуці це щоденна посмішка та сміх.
Іноді у мене виникає підозра, що я більше відомий як блогер-гуморист, ніж письменник.
З початком війни я заморозив діяльність мого блогу.
Відповідь на моє запитання, з якого я почав цей запис, дали самі читачі мого блогу. Вони обережно з'ясовували - чи все гаразд. А потім цікавилися – чому я не публікую веселих постів.
Я розмістив кілька позитивних і стільки ж дуже веселих записів і відразу отримав відгуки. Читачеві дякували мені за мій позитив. Багато хто писав, що мої жарти допомагають пережити важкий час.
І тоді я зрозумів, що гумор та жарти потрібні людям... тим більше під час війни.
Остаточно мене в цьому переконав текст (авторство втрачено) про українське слово «герць»:
"..В українській мові є таке слово – «герць». Ні російською, ні якоюсь іншою мовою це слово в принципі не перекладається. Іменник з таким значенням є тільки у нас. Цей факт дуже багато говорить про українців загалом і про нашу історію зокрема.
Герць — це щось подібне до коктейлю з розвідки боєм і масового самогубства: змішати, але не збовтувати. Герць придумали запорізькі козаки, і вони були єдиними, хто його використав у війні. Герць - це нахабна смерть в людській історії. Або — якщо Удача, Калі та Богородиця залишаться тобою задоволені — найкращий момент у житті українського воїна.
Перед початком бою, коли війська вже вишикувались, кілька козаків групувалися і йшли вперед, у бік супротивника, прямо в зону досяжності кулі. Там, під кулями та гарматними ядрами, вони зупинялися. Починався герць, танець зі смертю.
Козаки знущалися з ворога. Вони сміялися, кричали, вигукували образливі фрази, пританцьовували під кулями, намагаючись вивести супротивника з себе. Нерідко це вдавалося, і розлючені московити чи поляки, чи турки, чи татари зривалися зі своїх позицій, ламаючи ряди, аби стерти, заткнути, знищити нахабних українських виродків.
І наривалися на шалений вогонь козацьких мушкетів."
Іншими словами сміх – потужна зброя. Воно не лише допомагає вистояти, а й виводить ворога з психологічної рівноваги.
Останню жирну крапку у цьому питанні поставив пост розгубленої росіянки: "У нас мобілізація, а українці сміються".
Ми різні. І гумор у нас різний.
І гумор нам потрібний.
Так й переможемо!
З ювелеєм!(укр. вер)
Писатель, с юбилеем!(рус. вер.)
Соломонові 25 років (укр. вер.)
25 лет Соломону (рус. вер.)
Нотатка про ковбасу (укр. вер.)
Заметка про колбасу (рус. версия)
Соняшник. ХХІ століття. Нотатки під час війни (Укр.вер.)
Подсолнух.
ХХI век. Заметки во время войны (Рус. вер.)
Комендантська доба (укр. версия)
Комендантские сутки (рус. версия)
ЧИТАТИ - ЦЕ КРУТО! (Соломону - 25)
Комментариев нет:
Отправить комментарий