31 жовтня виповнюється рік, як з нами немає Володимира Григоровича Рутківського.
Можна довго й багато говорити про глибину втрати для української дитячої літератури (і не лише української), про його внесок у дитячу літературу... Але я хочу сказати про Людину. Пішов Майстер, пішла Людина, Творчий Вчитель для багатьох дитячих письменників. Вчитель розумний, який міг бути і суворим, і ніжним. За тиждень до смерті Володимир Григорович сказав мені телефоном: "Ось вийду з лікарні я вас і посварю, і пожалію".
Не вийшло.
Після його смерті багато письменників з інших міст у розмові зі мною говорили одну ту ж саму фразу: "Ви ж бережіть свою компанію".
Так, Володимиру Григоровичу вдалося зібрати в одну компанію дуже різних дитячих письменників Одеси, для кожного мав свої поради, свої рекомендації.
Рік тому Наїль Муратов сказав: "Кажуть, що незамінних немає. Неправда – незамінні є. І це Володимир Григорович". Тоді ж я сказав, що глибину втрати ми зрозуміємо згодом.
Ми обидва мали рацію.
Пройшов рік. За цей рік минуло багато подій. І серед них найстрашніше і найогидніше – Росія напала на Україну, на нашу Україну.
І 24 лютого 2022 року перша моя думка: "Ми на своїй землі – вистоємо!"
І тільки потім, з часом я усвідомив, що це цитата з "Сторожової застави".
Володимир Григорович з нами назавжди!
Так й переможемо!
Все буде Україна!
Олексій Надемлінський
член НСПУ
Світлини з архіву автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий