ХХІ століття. Нотатки під час війни
Я сидів на подвір'ї приватного будинку і читав книгу. Ідилія, можна було б так сказати. Втім, яка може бути ідилія, коли майже вже півроку йде справжнісінька війна?
Регулярними стали повітряні тривоги. Ракети від росіян прилітають до Одеси з завидною регулярністю. Втім, дякую хлопцям із ППО – не всяка ракета долітає до мого міста.
Я читав книгу. Паперову. Коли ти письменник та ще бібліограф, то читання стає частиною твоєї роботи. Але... відсотків 75 посідає читання електронних книг. Це вже є факт. Дань прогресу. Багато моїх ровесників - розливу середини минулого століття - цього не розуміють. І не приймають. А я вже звик. Безглуздо чинити опір прогресу.
Читання паперових книг стало для мене чимось на зразок десерту. Можливість відпочити. Просто відпочити. А тут раптом випала така можливість.
...У якийсь момент мій погляд зупинився на соняшнику, який зростав у невеличкому полісаднику. Він мимоволі привернув мою увагу – великий, яскраво-жовтий.
Соняшники посадила моя молодша дочка, коли ми на початку війни оселилися в цьому будинку.
Сонце гуляло горизонтом, сторінки книги прочитувалися і перегорталися. А соняшник стояв, як укопаний. І інші його брати також.
Мимоволі згадалися слова моєї вчительки: "Діти, соняшник тому так і називається, що він повертає свою голівку слідом за сонцем". Нічого він не повертає, Естере Абрамівно!
Згодом згадалася історія, яку розповів мій земляк, академік НАН України - Ювеналій Петрович Зайцев у своїй книзі "За склом підводної маски". Історія про те, як інший майбутній академік – Геннадій Григорович Полікарпов, ще будучи студентом, звернув увагу на те, що соняшник не повертає голівку за сонцем! (Докладно про це викладено на стор. 92-94)
Студенту Полікарпову вдалося багато - він став вченим у галузі радіобіології та гідробіології моря, засновником морської радіоекології, доктором біологічних наук (1964), професором (1968), академік Академії наук УРСР (1990), Заслуженим діячем науки і техніки України (1998), лауреатом Державної премії України у галузі науки та техніки (2007). Але одного йому так і не вдалося – розповісти правду про соняшник. Її просто ніхто не хотів чути – всі й так "знали", що соняшник повертає голівку за сонцем.
Яка ж сильна тяга людей до підтримки ідеї існування абсолютної істини!
А докладно про книги Ю.П. Зайцева можна дізнатися тут>>
Олексій Надемлінський
дитячий письменник,
Мои последние авторские статьи, статьи обо мне и статьи моих друзей
Комментариев нет:
Отправить комментарий