(с) Олексій Надемлінський
Давно вже помітив, що людина – вкрай нелогічна та суперечлива істота. Я зараз скажу, можливо, банальну річ. Вона загальновідома, всі це знають, але... продовжують наполегливо наступати на ці граблі.
Чомусь найменше любові дістається нашим батькам та вчителям. І найгірше, що це ми усвідомлюємо надто пізно, коли вже виправити нічого не можна.
Під учителями я не обов'язково розумію шкільного вчителя. Адже в житті будь-якої людини був такий наставник за професією, старший товариш, який багато чого дав.
Як правило, цей вчитель віддає тобі свій досвід, знання... а ми... тільки після їхнього відходу усвідомлюємо, як мало ми дали натомість. Що варто зайвий раз зателефонувати? Зустрітися? Просто забігти на хвилину... просто так… Потиснуту руку.
