(с) Олексій Надемлінський
"Війна та мир"
Настав час поговорити про гуманітарні науки в радянській школі. Про математику я вже колись згадував. Історія (як предмет) - взагалі морок. Особливо в молодших класах. Пам'ятаю, на одному уроці вчителька пафосно стверджувала, що Росія ніколи (!) не починала жодної війни. А вже в іншій чверті та ж сама вчителька не менш пафосно стверджувала, що у 18 столітті Росії потрібен був вихід до Балтійського моря, і цар Петро розпочав Північну війну, щоб відвоювати "исконнорусские земли". Щоправда, визначення цих самих "исконнорусских земель" нам дано не було.
Але було навіть нам - хлопчакам - зрозуміло, що тут одне з двох: або щось не так із логікою вчительки, або щось не так із самою історією загалом. Те, що вчителька "соврамши" для мене було очевидним. А викривати дорослу людину у брехні - марне заняття. Це розуміли навіть діти.
Далі - більше. Вітчизняна війна 1812 року. Бородіно. Тут логіка взагалі у глибокому нокауті: покласти третину армії, втратити столицю і наполягати потім на власній перемозі. Логіка нервово курить звісно де.