Діалог в аптеці
(с) Олексій Надемлінський
У мене сталося те, що коротко називається — радикуліт. Треба сказати, що моя спина знайома з ним вже чверть століття.
Звісно, спочатку я ходив по лікарських кабінетах. А потім, як то зазвичай буває, просто звик до болячки й автоматично виробився у мене свій особистий протокол лікування. Розтирання, прогрівання… ну й таблетки… назви не називаю з відомих причин… але якщо не допомагає, то ін’єкція у філейну частину.
...Заходжу до аптеки — поповнити свій запас таблеток. У черзі — одна людина. Жінка. Молодша за мене. Обговорює з фармацевтом переваги та недоліки двох видів свічок від геморою. І все не може визначитися. Моя покійна бабуся Паша, яка висловлювалася на мертвій нині одеській мові. Сказала б: «Як корову купують».
Якщо хтось не знає (і дай Боже, не знати), що радикуліт має особливість — інколи в найнесподіванішій позі біль раптово зникає. І відчуття схожі на нірвану. І ти боїшся змінити позу — аби тільки біль та бісова не повернулася.
