Ось і літо минуло.
Цього літа якось майже зовсім непомітно минула ювілейна дата події, яка змінила моє життя. Рівно двадцять п'ять років тому мені спало на думку: "А що було б, якби простий хвилястий папуга виявився довгожителем і розмовляв цілком усвідомлено?"
Я подумки помістив цього папугу в свою родину і почав фантазувати. Навіть імена доньок залишив реальними. В результаті з'явилася книга для дітей "Дюжина байок Соломона ХІІ".
Книга десять років гуляла Фідонетом, а потім Інтернетом. А потім її було видано. А за нею пішло продовження, книга виросла у трилогію…
Загалом я писав цю книгу переважно для моїх доньок. Минув час, доньки виросли. Але виявилось, що вже інші діти читають байки Соломона.
Словом, Соломон вже виріс і став цілком дорослим хлопчиком і живе своїм життям.
А мені ж лишилося тільки згадувати про його дитинство. А тому ділюся архівними фото та порівняно свіжими фото героїв цієї книги.
Олексій Надемлінський
дитячий письменник,
.jpg)
.jpg)
