Перелітна Сова

пятница, 9 января 2026 г.

Перелітна Сова

(с) Олексій Надемлінський

Чарівний Ліс продовжує дивувати.

Ось, наприклад, Дивна Сова. Раніше вона була Мудрою Совою, а після історії з Ослом Сова стала Дивною. Втім, про історію з Ослом я вже розповідав, і до цієї історії вона не має ніякого відношення.

Раптом ні з того ні з сього Сова вирішила, що вона не просто птах, а перелітний птах. Відомо, що птахи бувають перелітні і неперелітні.

Перелітні на зиму відлітають на Південь, а неперелітні нікуди не відлітають, а сидять на одному місці.

Сова до перелітних птахів ніякого відношення не має. Але наша Сова чи то про це не знала, чи то зробила вигляд, що це їй невідомо.

Так ось вона, як то кажуть, зібрала свої речі і полетіла в теплі краї.

Тварини просто дивувалися. І знизували плечима. А Сова полетіла. Ось так просто - взяла і полетіла. Дехто з тварин навіть припустив, що вона не в собі. І багатозначно показував на голову.

Але минуло зовсім небагато часу і про Сову почали забувати.

Через тиждень всі звикли, що в цьому лісі зовсім немає птахів.

Лісові турботи відвернули від дивної історії з совою: приготування до зими, будівництво зимовища.

Хоча, правду кажучи, яке зимовище в тому дивному лісі? Там і снігу-то толком давно не випадало. Місцевий Ведмідь через це постійно бурчав: «П'ятий рік немає снігу! Це якісь муки - п'ять років я не впадаю в зимову сплячку! У мене вже очі червоні. Я на кролика став схожий. Це якась ганьба ».

...Звірі вже майже підготувалися до зими. І тут Сова повернулася. Раптово, так само раптово, як і полетіла.

- А ми думали, що ти на всю зиму полетіла, - пробурмотів Осел, після того, як привітався з Совою.

- Думали вони... прямо-таки повний ліс мислителів, - роздратовано пробурмотіла Сова.

Потім пом'якшала і вже м'якше сказала:

- Нічого там хорошого немає. Дурні, хвалькуваті папуги, які тільки те й роблять, що днями хомячать банани з ананасами. Спека. Дихати нічим. Пальми. Пісок і на пляжі, і на язиці.

- Але ж банани - це так смачно... напевно, - мрійливо промовив Осел.

- Смачно, перші три дні. А потім хочеться чогось звичного, рідного.

- Але як ти встигла так швидко злітати на південь і назад? Адже це далеко, як мені здається, - обережно зауважив Осел.

- Це якраз дуже просто: своїми силами дісталася до найближчого аеропорту, а звідти кілька годин літаком і ти на тому півдні. Тиждень дивуєшся, радієш, тролиш папуг. А потім починаєш тужити за домом, за звичним... папуги починають втомлювати. І навіть фрукти перестають бути такими смачними.

Сова задумалася, а потім з розумним виглядом додала:

- Знаєш, що найприємніше в подорожах? Це повернення додому!

(с) Олексій Надемлінський

an61@ukr.net