Текст
(с) Олексій Надемлінський
Не так давно в одній з груп Фейсбуку було розміщено такий ось пост:
"Микола отримує свою тушонку, спасибі американським фермерам. Історичні фантоми. Плакат часів другої світової."
Я не втримався і прокоментував його:
"А потім вони тушонки нажерлися і стали бикувати. Бикували доти, доки знову на оголодали і тоді прийшла черга курячих ніжок. Тепер знову бикують..."
Коментар викликав досить бурхливу реакцію. Під час обговорення з'ясувалося, що опубліковано плакат не повністю, а тільки його частину. Утім, суті справи це не змінює. Один із ключів до тієї "загадкової душі", що мешкає "за поребриком", прихований саме в цій рисі. Я покопався у своїй пам'яті, а потім і в Інтернеті.
І.Айвазовський "Роздача продовольства"
І так. Є 2 картини Айвазовського, про які не люблять згадувати в Росії - "Корабель допомоги" і "Роздача продовольства". Художник написав їх на реальних подіях голоду в Росії в 1891 - 1892 рр., коли американці надали Росії продовольчу допомогу. Росіянам не подобалося про це згадувати, і вони знайшли рішення - просто заборонити картини, які зараз перебувають на території США.
Потім був 1941 - 1945 рр. Ленд-ліз. Тушонка, яєчний порошок і багато-багато іншого.
Про це швидко забули. Залишили тільки "Мы победили" і "Можем повторить".
90-ті роки минулого століття. Горді радянські люди. Ходили з плакатами "Краще російська кірка хліба, ніж жирний шматок м'яса з ФРН".
Коли кірка хліба скінчилася, настала черга "ніжок Буша".
...Зі школи нас учили, що розвиток відбувається по спіралі. Якщо подивитися на ці три історичні факти, то з'являється підозра, що "загадковість російської душі" ховається в тому, що розвиток сусідньої країни йде не по спіралі, а відбувається по колу. Але тоді це вже не розвиток, а "отрицательное развитие", на кшталт російського "отрицательного наступления".
Дещо про ковбасу та сусіда
(укр.вер.)
Кое-что о колбасе и соседе
(рус. вер.)
(укрмовна вер.)
Спогади про гречку
(укр. вар)
Комментариев нет:
Отправить комментарий