Хто не з нами, але в нас

пятница, 3 мая 2024 г.

Хто не з нами, але в нас

(с) Олексій Надемлінський

...П'ятирічний онук Федір сидів на підлозі та й складав пазл. Його дід сидів у кріслі з планшетом на колінах та й дивився на онука.

Взагалі-то, дід хотів написати оповідання для дітей. Про осколки. І навіть написав таке речення: "П'ятирічний онук Федір сидів на підлозі та й складав пазли. Його дід сидів у кріслі з планшетом на колінах та й дивився на онука".

Але...

Пазли - це ж ті самі осколки. А ми... ми, дорослі, теж як цей хлопчик - збираємо один пазл свого життя з осколків чужих. Так, цей великий пазл називається - наше життя. А його деталі - осколки чужого життя. Життя близьких, значущих нам людей. Два перші осколки майже у всіх однакові - це наші батьки. Вони дають нам життя. Генетично. І не тільки. А потім пазл складається так... як складається. І в кожного по-своєму.

Дід потер обличчя. Так, у кожного свій пазл. У нього - це...

...Розповіді бабусі. Розповіді діда. Розповіді батьків... І кожен врізався в цей пазл, ставав вже частиною його самого.

Він вважав, що йому щастило - дуже багато хороших людей зустрічалося йому в житті. І багато хто (часом навіть не підозрюючи того) ставав частиною його. Вони ставали його вчителями.

...Вчителі. Так, усі вони його вчителі. Навіть друзі. Навіть ті, хто за віком молодший. Але таке в нього траплялось рідко. Дивна річ - більшості цих людей вже немає на цьому світі, а їхня частина живе в ньому.

У якийсь момент свого життя він почув від свого юного друга - “Ви ж мій вчитель”. І тоді він зрозумів, що уламок ЙОГО десь вже зайняв своє місце в пазлі цієї молодої людини...

- Діду, ця деталь не входить сюди! - онук був засмучений.

- Нічого страшного. Кожна деталь знайде своє місце. Рано чи пізно.

Взагалі-то, дід хотів написати оповідання для дітей. Можливо навіть казку. Про осколки. І навіть написав таке речення: "П'ятирічний онук Федір сидів на підлозі та складав пазл..." Але вийшло в того діда щось, що він не хотів написати… навіть й не думав...

- Федоре, пішли у парк. Будемо ящірок шукати, - запропонував дід і підморгнув онукові.

Той з радістю кинув пазл та й побіг одягатися. А дід відклав планшет. Піднявся з крісла та й подумав: а коли ти, старий, востаннє шукав ящірок?

Та й посміхнувся.

15 квітня 2024 року

(с) Олексій Надемлінський

an61@ukr.net

Мои последние авторские статьи, статьи обо мне и статьи моих друзей