Гриб сопливий...

пятница, 22 марта 2024 г.

Гриб сопливий...

Соплі

Скажу чесно: перші свої книжки я написав російською мовою. Потім були спроби зробити переклад українською. Згодом мої переклади стали зовсім мало нагадувати початковий текст. А незабаром я і зовсім став писати українською мовою.

Мій досвід не унікальний - схожий шлях пройшов не один український письменник, який до війни писав російською.

Нещодавно в мене виникла ідея написати оповідання українською такий, щоб його неможливо було перекласти російською.

Я написав оповідання. Попереджаю - оповідання не для дітей, оповідання епатуюче, а тому людям з ніжно - вразливою тонкою психікою не рекомендую читати моє літературне хуліганство.

Олексій Надемлінський

Гриб сопливий та Грип із шмарклями

казка для дорослих у формі літературного хуліганства

(с) Олексій Надемлінський

an61@ukr.net

Автор жодним чином не рекомендує і не пропагує сумнівні народні засоби лікування. Крім того, автор наполегливо просить читача ставитися до оповідання просто як до літературного хуліганства.

***

...Якось раз зійшлися двоє.

- Ти хто? - запитав перший.

- Грип із шмарклями, - відповів другий. Відповів гордо, можна навіть сказати, що пафосно.

Пафосність ця була дуже сильною. І вона збентежила першого. Він теж представився, але це прозвучало так, ніби він вибачався.

- Я теж сопливий, але Гриб. Хоча офіційно нас маслюками кличуть. А сопливими за деяку е-е-е-е гастрономічну особливість.

- Ха, порівняв соплі зі шмарклями! - фиркнув Грип, - Соплі це просто соплі. А шмарклі - це сила: причепляться до людини на цілий тиждень. І не дають людині спокійно жити. Навіть плакати змушують.

- Не шмарклями та соплями єдиними... є ще й віскряк, наприклад, - сказав хтось третій звідкись знизу.

- Що це таке? - Запитав Грип.

- Соплі під носом, - відповів невідомий.

- Де? - здивувався Грип.

- У місті Кропивницькому, наприклад.

- Та де ти знаходишся? - поморщився Грип.

- І хто ти такий? - Уточнив Гриб.

Невідомий розсміявся, а потім відповів:

- Я - Грибок... нігтьовий. Як причеплюся я до людини, так можу мучити її роками. Ти зі своїм тижнем виглядаєш смішним.

Маслюк зауважив:

- Ну якщо ми вступимо в коаліцію з ботулізмом, то здатні взагалі людину відправити туди, звідки не повертаються.

***

Цю бесіду перервала поява жінки.

Вона голосно увійшла в кімнату і звернулася до чоловіка, який дрімав на тахті під пледом:

- Хворий, як справи?

- Вже сил нияких немає! Нічого не допомагає.

- Щоб щось допомогло, треба щось зробити, - вагомо зауважила жінка.

Вона енергійно встала та пішла на кухню. Повернулася досить швидко з тацею. Налила велику чарку горілки і щедро сипала туди перцю.

Чоловік скривився:

- Ну не люблю я цього. Одна справа горілку пити в радість, а інша...

- Прийми це за ліки. Ти ж знаєш, що на тобі цей народний засіб працює.

Під пильним наглядом дружини чоловік залпом випив горілку і кривлячись закусив грибом. Ще він пробурмотів, що ненавидить маслюки за їхню сопливість.

Дружина дбайливо закутала його в плед:

- Зараз поспиш і прокинешся ніби нічого й не було. А завтра я заберу з аптеки замовлення - мазь від твого грибка. Лікар обіцяв, що ця мазь позбавляє від нігтьового грибка за тиждень…

Тут і казці той кінець.

(с) Олексій Надемлінський

an61@ukr.net

***

Мои последние авторские статьи, статьи обо мне и статьи моих друзей