(с) Олексій Надемлінський
Я одесит. Мені понад 60 років. Все життя я мешкав в Одесі. Так сталося, що дитинство і першу половину життя я прожив у районі, що ближче до історичного центру міста. Втім, що вважати історичним центром Одеси? Щоб не було зайвих дикусій, позначу район. А там дивіться самі.
Залізничний вокзал, пляж Отрада, 1-а станція Великого Фонтану.
Потім більше тридцяти років я мешкав у районі, який прийнято називати спальним. Знову ж таки - нехай читач сам вирішує, яким районом вважати Люстдорфську дорогу.
Згадалося, як у середині 60-х минулого століття багато жителів Молдови зневажливо відгукувалися про Черемушки (ті вважалися тоді околицею і розповідали, що ночами там вили вовки).
...Я звик до відносно нового району досить швидко. Все має свої плюси та мінуси. А людина така істота, яка до комфорту дуже швидко звикає. А в новіших районах, що не кажи, комфорту більше.
І ось зараз я знову повернувся туди, де виріс.
...Йду Куликовим полем. Блакитні канадські ялинки висаджували на моїй пам'яті. Я на той час ще й до школи не ходив. Нині це старі ялинки. Ми були тоді однакового зрісту.
Роблю невеликий гак, щоб не спускатись у підземний перехід. З деяких пір я почав розуміти свою бабусю, яка уникала підземних переходів. Та й моя мама останніми роками свого життя не любила підземних переходів.
...і все ж таки я відчуваю, що повернувся додому.
Начебто все знайоме до найдрібніших подробиць, але... все змінилося. І насамперед змінилися ми…
9 липня 2023 року
(с) Олексій Надемлінський
Комментариев нет:
Отправить комментарий