Прогулянка вулицею вчителя та друга

«26 липня 2024 року розпорядженням Голови Одеської ОВА колишня вулиця Віри Інбер перейменована на вулицю Володимира Рутківського».

(з Вікіпедії)

Є люди, які, хоч і покидають нас, але залишаються з нами. Вони живуть всередині нас. Колись я назвав цю людину «Поворотною Людиною».

Скільки б років не пройшло з моменту, коли вони пішли з життя, нам завжди буде їх бракувати. Такі вже ми є.

У травні я був у парку Шевченка. Ноги самі понесли мене сюди — на тиху затишну вулицю, що веде до міського пляжу. Мозок одесита мимоволі перелічив усі її назви: Купальний, Стурдзовський, Вери Інбер, а з 2024 року офіційно Володимира Рутківського.

Скажу чесно — вулиця не найдовша в нашому місті. На ній не дуже багато будинків. Якщо вірити ШІ Джеміні (а вона досить часто помиляється і сама цього не приховує) — всього 15–17 будинків. Та й перехожих на ній не дуже багато. Точніше, багато людей там буває в курортний сезон — адже це дорога до пляжу.

Але ось що неприємно зачепило за серце — на цій вулиці всього три (!) таблички. І зі старими назвами. Російською!

Я нічого не маю проти Віри Інбер. Але... «Dura lex, sed lex» (закон є закон). Якщо вже прийняли рішення — доводьте його до кінця. Я все розумію: війна, складнощі з грошима та все таке інше.

Але… виникає питання: за два роки не знайшлося грошей на півтора десятка табличок, щоб довести справу до логічного кінця? Втім, це питання автоматично тягне за собою низку інших…

А зараз я просто про таку ось зустріч зі своїм вчителем та другом…

27 травня 2026 року

Олексій Надемлінський

Член Національної Спілки Письменників України

Мои последние авторские статьи, статьи обо мне и статьи моих друзей

Страницы

Страницы

О моих учителях

ХХI век. Заметки во время войны

пятница, 5 июня 2026 г.

Прогулянка вулицею вчителя та друга

2022 год.

Последнее в моем блоге анекдотов

Комментариев нет:

пятница, 5 июня 2026 г.