Самурай та бритва

(с) Олексій Надемлінський

Самурай та бритва

Жив був один самурай. Старий, навіть можна сказати, що дуже старий самурай. Скільки він прожив на цьому світі, ніхто не знає. А може знає, але не говорить.

І оскільки (і це знає будь-який п'ятикласник) у кожного самурая немає мети, а є тільки шлях, то і блукав той самурай багато років по білому світу як неприкаяний.

Але крім історії з шляхом і метою, будь-який п'ятикласник також знає, що самураю належить меч. Але з мечем у нашого героя казус вийшов. Чи то десь на переході забрали у самурая його меч, чи то десь на кордоні митники конфіскували його колючо-ріжучу зброю. Деякі навіть
стверджують, що ті митники досі сперечаються - чи зараховувати самурайський меч до меча, чи це все-таки шабля.

Втім, ніхто толком нічого сказати не може.

Факт залишається фактом: самурай блукав без зброї, занурений у свої невеселі думки. Довго йшов самурай, поки не зустрів Старого. Якщо самурай був старим і навіть дуже старим, то Старий однозначно був древнім, може бути навіть дуже древнім.

- Залишився без меча? - запитав Старець.

Самурай тільки зітхнув.

Старець продовжував:

- Все змінюється в цьому світі. І щоб зрозуміти цей світ, метушитися не варто. Я теж, коли був молодим, метушився: дивився, як ростуть дерева, поки не зрозумів, що метушитися не варто.

Старець помовчав і додав:

- Ось і тобі час змінюватися.

І простягнув бритву. Звичайну бритву. Втім, ні - не зовсім звичайну. Справа в тому, що на той час, коли трапилася ця історія, дана конструкція бритви безнадійно застаріла, і голитися нею наважився б хіба що людина, яка відчувала гостру нестачу адреналіну в крові.

Проте, Самурай взяв бритву і відкрив її. На лезі був витравлений напис «Бритва Оккама».

- Акама? Це та, що в префектурі Фукуока? - запитав Самурай.

Легка посмішки пробігла по обличчю Старця:

- Ні, це трохи в іншому степу. Це село в Південній Англії.

- І як бритва замінить меч?

- Ти будеш нею відсікати зайве і добиратися до Істини.

- Дякую, мудрий Старець, - сказав Самурай і рушив далі.

А Старець подивився йому вслід і додав:

- Тільки ось питання: чи всім сподобається Гола Істина?

***

І увійшов Самурай в місто, перед входом в яке висіла табличка «Одеса».

Пройшов наш герой трохи і присів на лавочці перед будинком. На цій лавочці вже сидів місцевий старий.

- Я не заваджу вам? - ввічливо запитав Самурай.

Але старий тільки рукою махнув - мовляв, сідай і не морочи голову людям! Старий явно був зайнятий запеклою перепискою в чаті свого смартфона. Самурай тактовно мовчав. Старий тим часом закінчив своє листування.

І ось тепер він мовчати не став. Емоції переповнювали його:

- Ні, як вам це подобається?!!

Самурай не встиг запитати, що «це має йому подобатися», а Старий продовжував вивергати:

- Цей халатник сорок років тому втік з Одеси, тинявся як босяк по всьому світу, а тепер заявляє, що «Одеса тут більше не живе». Здрастуйте, серед ночі, як казала моя покійна бабуся. Піди погуляй ще сорок років десь, і може Одеса сюди повернеться! І взагалі, як казала моя інша бабуся: не вчіть мене жити — краще допоможіть матеріально. Ні, жлоб залишиться жлобом де завгодно, незалежно від місця проживання та освіти. Доктор філософії, подивіться на нього! У нас на Привозі будь-який торговець рибою більший філософ, ніж цей шлімазл з 75-ї школи... .

Самурай не перебивав Старого, а тільки кивав головою. У якийсь момент він відчув, як бритва в його кишені нагрілася і навіть заворушилася. Сам того не усвідомлюючи, Самурай сказав:

- Ваш приятель образив вас...

- "Приятель"! Він придурок, а не "приятель"! Втім, те, що він придурок, мені було ясно вже тоді, коли ми ще хлопцями в Отраді ловили бичків.

- Просто його Одеса поїхала разом з ним. А ваша Одеса залишилася разом з вами. І він це прекрасно розуміє. І йому гірко та соромно за свій вибір. А слова — просто слова. Виправдання свого вчинку, за який йому, можливо, зараз соромно.

- Як тебе послухати — так ти правий, - пробурмотів Старий.

А потім настрій у нього різко змінився і явно в кращу сторону:

- Почекай, я пригощу тебе биточками з тюлечки.

Старий метушливо попрямував всередину одеського двору — двору, в якому, ймовірно, він прожив все своє життя.

Але Самурай не став чекати. Він продовжив свій шлях...

Ілюстрації зроблені за допомогою ШІ. Так Штучний інтелект вважає, що повинна виглядати ілюстрація в стилі старовинної японської гравюри.

(с) Олексій Надемлінський

an61@ukr.net

Мои последние авторские статьи, статьи обо мне и статьи моих друзей

Страницы

Страницы

О моих учителях

ХХI век. Заметки во время войны

пятница, 25 июля 2025 г.